Я вважаю, що це — великий злочин, тому що відповідальні за це
адміністративні органи намагалися зняти із себе всю відповідальність за
цю аварію та перекласти відповідальність на простих ліквідаторів.
К О Н Ц Е П Ц І Я
Національної програми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту громадян на 1994-1995 роки
Аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року, увійшла в історію України як одна з найтяжчих трагедій XX століття, наслідки якої будуть позначатись на житті кількох
поколінь людей. Чорнобильська катастрофа супроводжувалась викидом великої кількості радіонуклідів в навколишнє середовище, вона призвела до значних людських та матеріальних втрат, погіршення стану здоров'я населення, завдала непоправної шкоди українській культурі. Нині в Україні площа радіоактивно забруднених земель вище 1 Кі/км2 по цезію-137 становить 7 млн. гектарів. На забруднених територіях зараз проживає 2,6 млн. чоловік.
Приховування інформації про Чорнобильську катастрофу призвело до
виникнення і розповсюдження найнеймовірніших чуток щодо можливих
наслідків катастрофи. Це, в свою чергу, обумовило виникнення дуже
великого соціально-психологічного напруження серед населення і недовіри
до офіційної інформації. Це приховування призвело й до того, що не були
вжиті необхідні заходи своєчасно.
Наслідки аварії не могли бути втішними... На 1 січня 2006 року в Україні
2 594 071 особа мали статус постраждалих внаслідок катастрофи на
Чорнобильській АЕС. При скороченні загальної кількості постраждалих на
19% за період 1997-2006 років, що цілком природно, виявилися дві
характерні особливості. Стрімко, майже у 1,8 рази зріс контингент
категорії інвалідів Чорнобиля. На 3% зросла кількість тих постраждалих,
які працювали за межами зони відчуження. А найбільше (на 24%)
скоротилася чисельність учасників ліквідації наслідків аварії у
1986-1987 роках. Це говорить про те, що саме перша хвиля ліквідаторів,
чоловіків у молодому віці, зазнала найсильнішого удару по здоров'ю, –
вони поступово вимирають.
З 1991 р. смертність населення стала перевищувати народжуваність.
Погіршенню демографічної ситуації сприяли соціально-економічна криза,
яка розпочалася 1991 р., незадовільне медичне обслуговування, низькі
стандарти життя, несприятлива, у тому числі внаслідок Чорнобильської
катастрофи, екологічна ситуація, політична нестабільність.
Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома
головними факторами – опроміненням природних об'єктів та їх
радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела
опромінення: зовнішнє та внутрішнє. Під час аварії зовнішнє опромінення
сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км
зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного
рівня. В навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго – та
над довгоживучі радіонукліди цезію, стронцію та трансуранових елементів.
Насправді використовувати атомну енергетику – це як ходити по лезу ножа.
З одного боку, перспективи доволі заманливі, з іншого – один невірний
крок і катастрофа неминуче зачепить усе людство. Якщо граєшся з вогнем,
то рано чи пізно обпечешся.
Не варто забувати, що людина – істота не досконала, і все, створене нею, може дати похибку.