Не тільки нинішнє, але й наступні покоління будуть пам'ятати Чорнобиль і відчувати наслідку цієї катастрофи. У результаті вибухів і пожежі при аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС із 26 квітня по 10 травня 1986 р. зі зруйнованого реактора було викинуто приблизно 7,5 т ядерного палива й продуктів розподілу із сумарною активністю близько 50 млн. Ки. По кількості долгоживущих радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90 і ін.) цей викид відповідає 500-600 Хиросимам.
Через те, що викид радіонуклідів відбувався більше 10 діб при мінливих метеоумовах, зона основного забруднення має віяловий, плямистий характер. Крім 30-кілометрової зони, на яку довелася більша частина викиду, у різних місцях у радіусі до 250 км минулого виявлені ділянки, де забруднення досягло 200 Ки/км2. Загальна площа «плям» з активністю більше 40 Ки/км2 склала близько 3,5 тис. км2, де в момент аварії проживало 190 тис. чоловік. Усього радіоактивним викидом ЧАЕС у різному ступені було забруднено 80% території Білорусії, вся північна частина Правобережної України й 19 областей Росії. У цілому по РФ забруднення, обумовлене аварією на ЧАЕС, із щільністю 1 Ки/км2 і вище охоплює більше 57 тис. км2, що становить 1,6% площі ЕТР . Уточнені в 1994 р. границі площ, забруднених цезієм-137, у порівнянні з 1993 р. майже не змінилися. Сліди Чорнобиля виявлені в більшості країн Європи , а також у Японії, на Філіппінах, у Канаді. Катастрофа придбала глобальний характер.
І сьогодні через півтора десятиліття після чорнобильської трагедії існують суперечливі оцінки її вражаючи дії й заподіяного економічного збитку. Згідно опублікованим в 2000 р. даним з 860 тис. чоловік, що брали участь у ліквідації наслідків аварії, більше 55 тис. ліквідаторів померли, десятки тисяч стали інвалідами. Півмільйона людей дотепер проживає на забруднених територіях.
Точних даних про кількість опромінених і отриманих дозах немає. Немає й однозначних прогнозів про можливі генетичні наслідки. Підтверджується теза про небезпеку тривалого впливу на організм малих доз радіації. У районах, які зазнали радіоактивному зараженню, неухильно росте число онкологічних захворювань, особливо виражений ріст захворюваності раком щитоподібної залози дітей.
Катастрофа на Чорнобильської АЕС, у результаті якої значна територія Білорусії, України й Росії виявилася ураженої радіоактивними, викидами, змушує серйозно задуматися про технологічну дисципліну на атомних електростанціях, частина яких має потребу в реконструкції й модернізації.
Здійснюється комплекс додаткових заходів по посиленню безпеки експлуатованих атомних реакторів. Зроблено екологічні експертизи проектів споруджуваних АЕС і ТЕС і інших об'єктів з атомними енергетичними установками. Реалізується програма використання нетрадиційних, екологічно безпечних джерел енергії, і будівництва дослідно -експериментальних АЕС із різними типами й схемами розташування атомних реакторів.
За роком спливає рік, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Україна зараз — зона екологічного лиха. Сьогодні ми, юні українці, учимося в школі. Проте кожен із нас саме сьогодні має замислитися над майбуттям прийдешніх поколінь, узагалі над долею нації.
На білих мармурових дошках золотом викарбовано дати смерті: 1986 рік. Там поховані герої Чорнобиля. Люди, які віддали своє життя заради кожного з нас.
Ми повинні пам'ятати, що чорнобильська трагедія — це останнє застереження людству. По кожному з нас дзвонить дзвін: захищайте планету Земля, бережіть її.
Ми, діти нової України, маємо сподівання, що наша незалежна держава зможе врятувати від біди екологічно небезпечні регіони: Донбас, Придніпров'я. Тільки їй, рідній неньці Україні, буде під силу оздоровити від гіркої отрути колись чисті річки й озера, села й міста, а також повернути українському народові втрачене — відчуття господаря на своїй землі.
