Івана Купала – мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому вдало переплелися язичницькі і християнські традиції. Що це за день, чому він з’явився та як його святкувати? Редакція 24 каналу підготувала для вас розповідь про Івана Купала та ідеї святкування.
Як святкували Купала язичники
Раніше Івана Купала святкували у час літнього сонцестояння – 20-22 червня. Свято було на честь Сонця, тож і святкування відбувалося, коли сонце приходило до зеніту (найвищої небесної точки), дні найдовші, а ночі найкоротші. Купала наші предки називали богом плодючості, тож свято носило сексуальний характер.
Головними персонажами свята були Купало та Марена. Їхні опудала готували наперед.
Святкування починалося звечора і крутилося навколо вогнища. Ця традиція збереглася досі. А ви знаєте, що символізує вогонь? Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Цього ж вечора неодружені дівчата гадали на нареченого. Вони плели вінок, кидали його у воду, а хлопці ці вінки діставали. Якщо хлопець діставав вінок – дівчина була змушена цілуватися з ним. Переважно, новоспечена пара проводила весь вечір разом. А оскільки святкування проходило всю ніч, то часто ці пари незабаром одружувалися.
Молоді люди також перестрибували через багаття – це мало їх очистити. Було багато прикмет пов’язаних з цими стрибками. Наприклад, пара, яка вдало перескакувала полум’я – невдовзі одружиться і в шлюбі буде щаслива… Якщо ж скочили у вогонь – чекайте проблем, а то й біди…
І це ще не всі фаєр-шоу наших предків! Хлопці спускали з гори вогняне колесо. У деяких регіонах його не спускали, а розкручували на стовпі. Можете лише уявити, яким шоу це було раніше, коли ні електрики, ні інтернету!
Потім дівчата несли до лісу гілку з плодового дерева. Прикрашали її там і водили хороводи навколо. Хлопці знаходили дівчат, відбирали гілку і вже далі всі забави були спільні. Всі ці ігри були побудовані на залицяннях, адже хлопці ловили дівчат, носили на руках, усі обіймалися, цілувалися. Ну і все це під покривом ночі, без строгих дорослих очей.
Ну а потім, переважно парами, всі йшли шукати міфічний цвіт папороті. Він як філософський камінь мав би дарувати багатство і вічну молодість. Але, підозрюємо, для молодих людей – це був просто шанс побути удвох.
До речі, святкували не лише молоді і неодружені. Дорослі люди всю ніч не спали і охороняли господарку від духів. Збирали трави – вважалося, що саме на Купала вони мають цілющі властивості. Проводили дійства біля криниці.
Християнське Івана Хрестителя
З масовим прийняттям християнства свято трансформувалося. Спочатку церква намагалася боротися зі святкуванням Купала. Але велика частина язичницьких традицій залишилася. Аж надто вони колоритні й цікаві були! Та й куди правду діти, українці хоча й віруючі, але й добряче забобонні.
Церква святкує народження Івана Хрестителя 7 липня (24 червня за старим календарем). Відповідно язичницьке святкування з обрядами перенесли у ніч з 6 на 7 липня. Згідно з християнською вірою саме Іван Хреститель охрестив перших християн у водах Йордану.
Тож ім’я видатного християнина Івана пов’язали з язичницьким богом і ми отримали свято Івана Купала. Хоча деякі дослідники вважають, що частка Іван могла перенестися з римського пантеону. Де було божество Янус (від його ж імені назва місяця June, на який припадає літнє сонцестояння). Є й інші версії, але не будемо заглиблюватися. Церква, звісно ж, не визнає обрядів та язичницьких святкувань, та все ж не так строго, як раніше, реагує на ці ігри. До речі, у цей день християни освячують у церквах віночки з трав. Цікавий "збіг", чи не так?
