28 жовтня. День визволення України від нацистських загарбникік

Сьогодні 73 роки з дня визволення України від фашистських загарбників

Вітчизняна історія переповнена боротьбою. Українці боролися за виживання, за свою мову та за свою землю.

Сьогодні ми відзначаємо 73 річницю вигнання нацистів із України. Так, 28 жовтня 1944 року був визволений найзахідніший регіон України – Закарпаття. Тому саме цю дату визначено Указом Президента від 20 жовтня 2009 року як День визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Процес вигнання загарбників із Закарпаття почався 9 вересня 1944 року. Це була Східнокарпатська стратегічна воєнна операція. 16 жовтня війська визволили Рахів, 24 жовтня Хуст та Сваляву, 26 жовтня – Мукачеве, а наступного дня – Ужгород. Так, датою очищення України від нацистів вважають 28 жовтня 1944 року.

Хоча насправді залишавсь іще Чоп – залізничний вузол на кордоні України зі Словаччиною й Угорщиною. 28 жовтня війська тільки почали визволяти прикордонне місто, а 29 жовтня війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу визволили Чоп.

Та фашисти не здавалися та влаштували контрнаступ. Деякі райони Чопа ще кілька разів ставали то визволеними, то захопленими. Остаточно місто стало вільним аж 23 листопада 1944 року. Нині це найзахідніший населений пункт України.

Втрати були досить великими з обох сторін. Німці та угорці втратили приблизно 60 тисяч убитими, 28 тисяч їхніх вояків потрапили в полон. Радянська армія втратила понад 50 тисяч військових. Зокрема 41 тисяча – убиті та поранені, ще 2 тисячі зникли безвісти. Багато хто отримав обмороження.

“Ми по праву пишаємося ратним подвигом солдатів і офіцерів – вихідців з України, які воювали з ворогом у складі армій країн Антигітлерівської коаліції, а також партизанів і підпільників, учасників національно-визвольного руху та Руху Опору у багатьох європейських країнах. Внесок українського народу у загальну перемогу – вагомий, беззаперечний і священний.

За мирне небо було сплачено надзвичайно високу і страшну ціну – близько 9 мільйонів життів наших співвітчизників”, 

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.
З Днем визволення України!

Міжнародний день людей похилого віку

                                                      ЗОЛОТІ РОКИ, ЗОЛОТІ РУКИ

  

Щорічно 1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку. Свято встановили в 1990 році відповідно до ініціативи Генеральної Асамблеї ООН.

Дата покликана привернути увагу суспільства щодо проблеми упередженого ставлення до літніх людей,  оскільки вони часто зіштовхуються з дискримінацією в суспільстві, на роботі, в транспорті, у медичних закладах. Це певною мірою перешкоджає реалізації їхнього потенціалу і негативно впливає на здоров’я, самопочуття та добробут.

День літньої людини – це добре та світле свято, коли вшановують представників старшого покоління. Сьогодні увага влади зосереджена на індивідуальних та соціальних потребах літніх людей, на належній оцінці їхнього внеску в розвиток суспільства.

Сьогодні ми вшановуємо те покоління, яке вистраждало під чорним крилом голодоморів, яке вистояло в кривавому пеклі Другої світової війни. Руками, розумом, силою і вмінням ветеранів відбудовувалась країна, та й тепер ці люди не стоять осторонь а в міру своїх сил і свого досвіду допомагають молодим творити майбутнє своєї держави. Не зачерствіли душі ветеранів від пережитих злигоднів, негараздів, не розгубили тепло своїх сердець на життєвих дорогах. Навпаки своєю душевною щедрістю вони є прикладом для молодих.

Милосердя і доброта – це як два крила на яких тримається людство. Ще з далеких часів благодійність була доброю традицією нашого народу. Цілком природним вважалося допомогти знедоленому нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок, захистити старість, підтримати немічність, порятувати хворого, заступитися за беззахисного і скривдженого.

Доброта і чуйність, щиросердність, уміння розділити чужий біль, розрадити в горі й біді – це здавна було характерною рисою українців.

Добро й милосердя – багато плинні. Потреба в них є повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де твердь земна не хитається під ногами.

Нам усім слід пам'ятати, що в нашому житті постійно діє принцип бумеранга: жнемо, що сіяли, отримуємо те, що віддавали. Тож не нехтуймо дарованою нам можливістю придбати собі на майбутнє – любові, поваги, турботи і підтримки рідних та близьких.