Голодомор Геноцид 1932 - 1933 рр пам'ятаємо.

     Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно - надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!
     
     Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою свого життя.
1932 рік... тридцять... чорний рік.

Прах мільйонів загиблих стукає в наші серця; їх ніхто не судив, отже, ніхто не реабілітує. Ніхто, крім нас з вами їхніх співвітчизників і довголітніх боржників.

Сьогодні 24 листопада ми вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932 -1933 років.

Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця.

Одна з найстрашніших таких сторінок - Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.

“Голодомор – це помста за свободу. Українців карали смертю за здобуту незалежність від імперій. Геноцид знищив ключові свободи: мільйони людей позбавлені життів, в країну повернуто рабство – селянам обмежили пересування і відібрали паспорти, колгоспи застосовували примусову працю, люди не могли сподіватися на недоторканність житла, не мали свободи релігії, їх обмежили в культурних правах. Але режим не зумів досягти головного – Україну не зламали.

  Багато говорять про музеї, меморіали, є цілком обґрунтоване прагнення, аби Голодомор було визнано геноцидом.

Але якщо є одна-єдина річ, яку б українці могли зробити, щоб вшанувати пам'ять жертв Голодомору, це створити державу, де таке ніколи не могло б повторитися.

Наша мета поглибити знання учнів,про роки голодомору в Україні та його наслідки.